Інфекційна природа туберкульозу була доведена німцем Робертом Кохом в 1882 році. Саме він відкрив мікобактерію, що викликає хворобу і скромно назвав її «паличкою Коха». На відміну від інших мікробів, мікобактерія туберкульозу надзвичайно живуча: відмінно себе почуває й у землі, і в снігу, стійка до впливу спирту, кислоти і луги. Загинути вона може лише під тривалою дією прямих сонячних променів, високих температур і хлоровмісних речовин.

Для того щоб заразитися, досить вдихнути лише незначну кількість бацил. Наявність туберкульозних бацил в організмі свідчить про інфекцію. Однак, не всі люди, інфіковані туберкульозними бацилами, занедужують туберкульозом. Імунна система перепиняє шлях бацилами, які роками можуть перебувати в «дрімаючому» стані. Нездатність імунної системи контролювати інфекцію туберкульозними бацилами приводить до розвитку хвороби. У разі хвороби туберкульозні бацили надають руйнівний вплив на організм. Без лікування людина, що має легеневий туберкульоз, заражає, в середньому, від 10 до 15 осіб на рік.

Щомиті хто-небудь у світі заражається туберкульозними бацилами.

В даний час кожна третя людина у світі інфікована бацилами туберкульозу.

5-10% інфікованих людей в будь-який період свого життя занедужує туберкульозом.

При виявленні за допомогою мікроскопічних досліджень туберкульозної інфекції (наявності бацил в мокроті) у людей, вони повинні пройти повний курс лікування протитуберкульозними препаратами в правильно підібраних дозах під наглядом медико-санітарних працівників або спеціально навчених добровольців. Таке лікування під наглядом повинно проводитися регулярно і безперервно протягом 6-8 місяців, причому, принаймні, протягом перших двох місяців необхідно безпосереднє спостереження за прийомом ліків. Рекомендований на міжнародному рівні підхід до боротьби проти туберкульозу - це DOTS (короткий курс лікування під безпосереднім наглядом), недорогостоящіх стратегія, здатна запобігти мільйони випадків захворювання на туберкульоз та смертельних випадків протягом найближчого десятиліття.

Неправильне лікування перетворює легко виліковна форму хвороби у важко виліковний лікарсько-стійкий туберкульоз.

Хірургічне лікування - видалення частини легені - застосовується лише в запущених випадках туберкульозу.

При відсутності лікування смертність від активного туберкульозу доходить до 50% протягом одного року-двох років. В інших 50% випадків нелікований туберкульоз переходить в хронічну форму.