Зараження відбувається в основному при порушенні цілості шкіри забрудненими предметами, інструментами або руками.

За характером ураження розрізняють:

За ступенем інтоксикації виділяють - легку, середньотяжким, важку. По кратності - первинну, рецидивуючу, повторну.

За поширеністю місцевих проявів - локалізовану (ніс, обличчя, голова, спина і т. д.), блукаючу (перехідну з одного місця на інше) і метастатичну.

Симптоми і перебіг пики. Інкубаційний період від 3 до 5 днів. Початок хвороби гострий, раптове. У першу добу більш виражені симптоми загальної інтоксикації (сильний головний біль, озноб, загальна слабкість, можлива нудота, блювота, підвищення температури до 39-40С).

Еритематозна форма. Через 6-12 годин від початку захворювання з'являється відчуття печіння, біль розпирала характеру, на шкірі - почервоніння (еритема) і набряк в місці запалення. Вражений пикою ділянка чітко відділяється від здорового піднесеним різко болючим валиком. Шкіра в області вогнища гаряча на дотик, напружена. Якщо є мелкоточечние крововиливи, то говорять про еритематозно-геморагічної формі пики. При бульозної пиці на тлі еритеми в різні терміни після її появи утворюються бульозні елементи - бульбашки, що містять світлу і прозору рідину. Пізніше вони спадають, утворюючи щільні бурі кірки, відторгаються через 2-3 тижні. На місці бульбашок можуть утворитися ерозії і трофічні виразки. Всі форми пики супроводжуються ураженням лімфатичної системи - лімфаденітом, лімфангітом.

Первинна рожа частіше локалізується на обличчі, рецидивуюча - на нижніх кінцівках.

Розрізняють ранні рецидиви (до 6 місяців) та пізні (понад 6 місяців). Розвитку їх сприяють супутні захворювання. Найбільше значення мають хронічні запальні вогнища, захворювання лімфатичних і кровоносних судин нижніх кінцівок (флебіт, тромбофлебіт, варикозне розширення вен); захворювання з вираженим алергічним компонентом (бронхіальна астма, алергічний риніт), захворювання шкіри (мікози, периферичні виразки). Рецидиви виникають і в результаті дії несприятливих професійних факторів.

Тривалість захворювання: місцеві прояви еритематозній пики проходять до 5-8 дня хвороби, при інших формах можуть триматися більше 10-14 днів. Залишкові прояви пики - пігментація, лущення, пастозність шкіри, наявність сухих щільних кірок на місці бульозних елементів. Можливий розвиток лімфостазу, що приводить до слоновості кінцівок.

Лікування пики. Залежить від форми хвороби, її кратності, ступеня інтоксикації, наявності ускладнень. Етіотропна терапія: антибіотики пеніцилінового ряду в середньодобових дозуваннях (пеніцилін, тетрациклін, еритроміцин або олеандоміцин, олететрин та ін.) Менш ефективні препарати сульфаніламідів, комбіновані хіміопрепарати (бактрим, септін, бісептол). Курс лікування становить звичайно 8-10 днів. При частих рецидивах наполегливих рекомендують цепорін, оксацилін, ампіцилін і метицилін. Бажано проведення двох курсів антибіотикотерапії зі зміною препаратів (інтервали між курсами 7-10 днів). При часто рецидивуючій пиці застосовують кортикостероїди в добовій дозуванні 30 мг. При стійкої інфільтрації показані нестероїдні протизапальні засоби - хлотазол, бутадіон, реопирин та ін Доцільно призначення аскорбінової кислоти, рутину, вітамінів групи В. Хороші результати дає аутогемотерапія. У гострому періоді хвороби на вогнище запалення показано призначення УФО, УВЧ з подальшим застосуванням озокериту (парафіну) або нафталана. Місцеве лікування неускладненій пики проводять лише при її бульозної формі: надрізають буллу в одного з країв і на вогнище запалення прикладають пов'язки з розчином риванолу, фурациліну. У подальшому призначають пов'язки з ектеріціном, бальзамом Шостаковского, а також марганцево-вазелінове пов'язки. Місцеве лікування чергується з фізіотерапевтичними процедурами.

Прогноз сприятливий.

Профілактика пики в осіб, схильних до цієї хвороби, важка і вимагає ретельного лікування супутніх захворювань шкіри, периферичних судин, а також санації вогнищ хронічної стрептококової інфекції. Рожа не дає імунітету, відзначається особлива підвищена чутливість всіх перехворілих.