Розрізняють дві форми: центральний рак легені, що виходить з бронха, і периферичний рак, що розвивається з самої тканини легені.

Причини

1. Розвитку раку легені можуть передувати хронічні запальні процеси (хронічна пневмонія, бронхоектатична хвороба, хронічний бронхіт, рубці в легені після раніше перенесеного туберкульозу і т. п.).

2. Чималу роль грає і куріння, так як, згідно з більшістю статистик, рак легені у курців спостерігається значно частіше, ніж у некурящих. Так, при викурюванні двох і більше пачок сигарет в добу частота раку легені зростає в 15-25 разів.

3. Робота на азбестовому виробництві.

4. Опромінення.

Клінічна картина

Симптоми захворювання різні в залежності від того, де виникає первинна пухлина - в бронху або в тканині легені.

При центральному раку (раку бронха) захворювання зазвичай починається з сухого надсадного кашлю, а потім з'являється харкотиння, нерідко з домішкою крові. Дуже характерно для цієї форми періодичне безпричинне виникнення запалення легкого, так званого пневмоніту, що супроводжується посиленням кашлю, високою температурою, загальною слабкістю, іноді болями в грудях. Причиною розвитку пневмонітів служить тимчасова закупорка бронха пухлиною внаслідок запалення.

Надалі перебіг захворювання приймає стійкий характер: завзятий кашель, наростаюча слабкість, підвищення температури і болю в грудях. Порушення дихання можуть бути значними при порушенні вентиляції частки легені або всієї легені.

Для периферичного раку легені, розвивається в самій легеневої тканини, початок хвороби майже безсимптомно. У початковій стадії пухлина нерідко виявляють випадково при профілактичному обстеженні хворого при виконанні флюорограми або рентгенографії легені. Лише із збільшенням розмірів, приєднанням запалення або при проростанні пухлиною бронха або плеври (оболонки легені) виникає яскрава симптоматика сильних болів, кашлю з підвищенням температури.

У запущеній стадії внаслідок поширення пухлини в порожнину плеври (оболонки легені) розвивається раковий плеврит (запалення плеври) із скупченням рідини, нерідко до декількох літрів, внаслідок чого крім названої вище симптоматики з'являється задишка.

Діагностика

У ранніх стадіях хвороби зовнішній огляд хворого мало що дає для діагностики раку.

При великому ураженні легеневої тканини виникає задишка, сірувато-блідий колір обличчя, схуднення, слабкість.

Інструментальні методи

Рентгенологічне дослідження - основний метод розпізнавання раку легені. При центральному раку легені на рентгенограмі виявляється тінь пухлини, можливе виявлення зниження легкості ділянки легкого при закупорці бронха пухлиною. Також можна виявити ураження лімфатичних вузлів метастазами пухлини. Будь-які сумнівні зміни на рентгенограмі вимагають додаткового обстеження.

Метод, що відноситься до рентгенографічного дослідження - бронхографія - дозволяє виявити наявність пухлини в бронхах, здавлення бронха пухлиною.

Бронхоскопія - метод, який виконується при підозрі на наявність пухлини в бронхіальному дереві, а також для забору матеріалу (біопсія) для морфологічного дослідження.

КТ (рентгенівська комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія, ядерно-магнітна резонансна томографія) застосовуються для діагностики раку легені, якщо діагноз не вдається поставити простішими методами або для уточнення поширеності процесу.

Також під контролем КТ можливе виконання пункції (проколу) пухлини легкого для взяття клітин на морфологічне дослідження (біопсія).

Остаточний метод інструментальної діагностики - діагностична торакоскопія.

Для комплексного обстеження хворого, для виключення наявності метастазів раку, застосовується УЗД печінки, КТ головного мозку, дослідження кісток скелета (сцинтиграфія).

Лабораторні методи

Дослідження крові не дає чітких показників наявності раку, однак зниження вмісту гемоглобіну і підвищення ШОЕ не можна не враховувати.

Визначення рівня онкомаркерів (спеціальних показників крові, підвищуються при наявності злоякісної пухлини в організмі) має важливе значення, але є доповненням до основних методів діагностики і використовується частіше для контролю лікувального процесу.

Слід пам'ятати, що виявлення будь-якого, навіть злоякісного захворювання на ранній стадії покращує прогноз майбутнього лікування.

Лікування

Вибір лікування залежить від форми раку, його поширеності, наявності метастазів.

Зазвичай лікування раку легені комплексне і полягає в поєднанні оперативного лікування, хіміотерапії, променевої терапії. Черговість або виключення якого-небудь методу встановлюється в залежності від типу пухлини і поширеності пухлинного процесу.

Залежно від показань при виконанні операції можливе видалення однієї (двох) частки легені (лобектомія і білобектомія), всього легені (пульмонектомія), поєднання їх з ліфаденектоміей (видаленням лімфатичних вузлів).

При дисемінованому формі захворювання основним методом лікування є хіміотерапевтичний. В якості додаткового методу застосовують променеву терапію. Оперативне втручання застосовують дуже рідко.

Метастазування

Метастазами уражаються лімфатичні вузли кореня легені, середостіння, а також більш віддалені групи на шиї, в надключичній області. Також рак легені може поширюватися в печінку, кістки, головний мозок і в другу легеню. Агресивність пухлини в плані метастазування визначається її гістологічною будовою.

Прогноз

Прогноз при раку легені залежить в першу чергу від стадії процесу, а також від гістологічної будови пухлини.

Профілактика

До профілактичних заходів, які слід широко приводити, відносяться своєчасне і правильне лікування різних запальних процесів в бронхах і легенях з тим, щоб не допустити переходу їх у хронічні форми. Дуже важливою профілактичною мірою є відмова від куріння. Працюючі на шкідливих виробництвах з високою запиленістю повинні використовувати методи особистого захисту у вигляді масок, респіраторів і т.п.