Злоякісне
ураження печінки може бути первинним, тобто виходить з клітин
печінкових структур, і вторинним - розростання в печінці вторинних
метастатичних пухлинних вузлів з ракових клітин, занесених в печінку з
інших внутрішніх органів.
Метастатичні пухлини печінки реєструють у 20 разів частіше, ніж
первинні, оскільки, через печінку, як через фільтр, проходить кров, що
йде від внутрішніх органів. Первинний рак печінки - відносно рідкісне захворювання, що становить, за різними даними, від 0,2 до 3% всіх випадків раку. Серед хворих переважають особи чоловічої статі у віці від 50 до 65 років. Існує кілька форм раку печінки, різних за походженням. Виділяють: гепатоцелюлярну карциному (гепатит, печінково-клітинний рак, що відбувається, як і видно з назви, з клітин паренхіми печінки); холангіокарціному (пухлина з клітин епітелію жовчних проток, складову 5-30% всіх первинних злоякісних пухлин печінки);
ангіосаркому печінки (злоякісну гемангіоендотеліому печінки - одну з
найбільш злоякісних пухлин печінки, що росте з ендотелію судин); гепатобластому (злоякісну пухлину печінки дитячого віку).
Причини пухлини (раку) печінки 1. Розвитку раку печінки сприяє хронічний вірусний гепатит (гепатит В, гепатит С). Ризик виникнення печінково-клітинного раку у носіїв вірусу зростає в 200 разів. 2. Цироз печінки. 3. Гемохроматоз (надлишковий вміст в організмі заліза). 4. Паразитарні хвороби (опісторхоз, шістосомтоз та інші). 5. Сифіліс . 6. Хронічний алкоголізм. 7.
Вплив канцерогенів (поліхлоровані дифеніли, хлоровані вуглеводневі
розчинники, наприклад, тетрахлористим вуглець, нітрозаміни, органічні
хлорвміщуючі пестициди, афлатоксини, що містяться в харчових продуктах). Клінічна картина пухлини (раку) печінки
У початкових стадіях раку спостерігаються загальне нездужання, різні
диспепсичні розлади (втрата апетиту, нудота, іноді блювота), відчуття
тяжкості в правому підребер'ї, тупі ниючі болі, підвищення температури. З'являються загальна слабкість, схуднення, анемія (недокрів'я).
З розвитком захворювання може виявлятися збільшення печінки, печінка
може виступати з-під реберної дуги, може набувати дерев'янисту
щільність, горбистість. При промацуванні області печінки може виявлятися пухлиноподібне утворення. Поступово наростає жовтяниця. Діагностика пухлини (раку) печінки Спочатку, припущення про поразку печінки виникає на підставі скарг і зовнішнього вигляду хворого. Інструментальні методи
УЗД (ультразвукове дослідження) має велике значення в діагностиці
пухлинного ураження печінки унаслідок широкої доступності і достатньої
точності.
За допомогою УЗД можна виявити вузлові утворення в печінці, за
спеціальними характеристиками диференціювати їх доброякісний і
злоякісний характер.
КТ (рентгенівська комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна
томографія, ядерно-магнітна резонансна томографія) застосовуються для
діагностики раку печінки, якщо діагноз не вдається поставити простішими
методами або для уточнення поширеності процесу. Додаткові дані можна отримати при радіоізотопному скануванні печінки. Лабораторні методи Визначення показників крові, побічно свідчать на користь ураження печінки. Це:
біохімічний аналіз крові, в якому може виявлятися підвищення рівня
білірубіну, зниження рівня білка, підвищення вмісту печінкових
ферментів;
аналіз крові на онкомаркери (показники, підвищення рівня яких в крові
говорить про наявність в організмі тієї чи іншої пухлини).
Слід пам'ятати, що виявлення будь-якого, навіть злоякісного
захворювання на ранній стадії покращує прогноз майбутнього лікування. Лікування пухлини (раку) печінки Основний метод лікування раку печінки - хірургічний. У разі печінково-клітинного раку віддаляється сегмент печінки з пухлиною або частка печінки (гемігепатектомія). При холангіокарцинома в деяких випадках можливе видалення протоки з пухлиною з наступним накладенням анастомозу (соустья).
При одиничних вузлах можлива їх абляція (радіочастотна абляція,
хіміоабляція, кріоабляція) - метод лікування, коли у вузол печінки
вводиться спеціальна голка і під впливом різних механізмів вузол
руйнується.
Виконується також внутрішньосудинна хіміотерапія, при цьому через
кровоносну судину до пухлинного вузла підводиться тонкий катетер, в який
вводиться хіміопрепарат, таким чином дію безпосередньо на пухлину більш
інтенсивне, а негативний вплив хіміопрепарату на організм менше.
Вибір методу лікування залежить від типу пухлини, стану організму та
інших параметрів, визначити які можливо тільки при ретельному обстеженні
хворого. Метастазування пухлини (раку) печінки Для первинних пухлин печінки характерний місцевий інвазивний ріст, особливо часто пухлина проростає в діафрагму. Віддалені метастази найчастіше виявляють у легенях (до 45% випадків). Прогноз пухлини (раку) печінки
Перебіг раку печінки залежить від типу пухлини, але як правило бурхливе
і без лікування через кілька місяців призводить до смерті хворого. При операбельних пухлинах середня тривалість життя пацієнтів після операції складає 3 роки. 5-річна виживаність - близько 20%. Профілактика пухлини (раку) печінки
Оскільки розвитку раку печінки сприяє хронічний вірусний гепатит В і
вірусоносійство, деякі паразитарні хвороби, канцерогенну дію на печінку
промислових отрут, в основі первинної профілактики лежить профілактика
цих хвороб і охорона навколишнього середовища. Вторинна профілактика полягає в ранньому виявленні і своєчасному лікуванні хронічних захворювань печінки.
Особливе значення має боротьба з алкоголізмом, оскільки цироз печінки
(особливо крупноузловая форма) виявляють приблизно у 60-90% хворих з
гепатомою. | 
