Деперсоналізація може зустрічатися як самостійний синдром, а також входити в структуру інших психопатологічних станів.

Виділяють такі форми деперсоналізації:

Аллопсихической деперсоналізація характеризується спотворенням або втратою дії, вчинки, мова, рухи і т.д. відбуваються як би автоматично, відбувається їх відчуження. Потім втрачається почуття єдності «Я» (відчуття роздвоєності). Хворі відзначають, що в них ніби співіснують дві особистості.

Аутопсихическая деперсоналізація характеризується почуттям постійно наростаючою втрати індивідуальної специфічності соціальної комунікації. Спочатку виникає відчуття власної зміни, що супроводжуються утрудненням контактів з людьми. Хворі сприймають себе не такими, як раніше, збіднілих інтелектуально й духовно, «чужими серед людей». Надалі наголошується почуття повної втрати уявлення про своє «Я». Хворі скаржаться, що вони повністю позбулися власного світогляду, поглядів, суджень, стали безликими людьми.

Соматопсихічна деперсоналізація характеризується почуттям відчуження сприйняття окремих фізіологічних процесів з втратою їх чуттєвої яскравості. Вона може проявлятися у вигляді відчуження сну (при його фактичному наявності), у відсутності суб'єктивного почуття полегшення і задоволення від спорожнення під час дефекації або сечовипускання, при насиченні їжею і т.п.

Анестетіческая деперсоналізація (хворобливе психічне нечутливість). Характеризується болісно пережитим пацієнтом відчуттям поступового збліднення вищих емоцій з подальшою їх втратою. Хворі важко переживають відчуття втрати здатності радіти, сумувати навіть при особливо важливих для них подіях і фактах. З'являється болісне відчуття почуття втрати емоцій, не здатність відчувати задоволення, радість, любов, ненависть, смуток.

Дереалізація - перекручене сприйняття об'єктивної реальності в цілому без порушення сприйняття окремих її параметрів. Це спотворене світовідчуття з почуттям безжиттєвості, нереальності, чужості, незнайоме, бляклості навколишнього. До деареалізаціі також належать: «вже бачене» - короткочасний стан, при якому в незнайомій ситуації виникає відчуття, що вона знайома, що він в ній вже перебував; «ніколи не бачене» - короткочасний стан, при якому в знайомій ситуації виникає відчуття, що потрапив в неї вперше; «вже пережитого» - короткочасний стан, при якому комплекс емоційних переживань даного моменту переживається як ідентичний вже колись мав місце.