Коксартроз - деформуючий артроз тазостегнового суглоба.
Зазвичай захворювання розвивається після 40 - 50 років, займаючи одне з
перших місць серед дегенеративно-дистрофічних захворювань
опорно-рухового апарату. Причини коксартрозу Першопричиною виникнення коксартрозу є порушення кровообігу в суглобі.
В результаті недостатнього харчування тканин накопичуються недоокислені
продукти обміну, що активізують деякі ферменти і складові синовіальної
рідини, які й руйнують хрящі.
Найчастіша причина коксартрозу - вроджений підвивих стегна; близько 20%
всіх артрозу тазостегнового суглоба викликано вродженим підвивихом.
Іншими причинами, які прискорюють зношування, є переломи тазу,
омертвіння головки після шийкових переломів і травматичних вивихів,
ревматоїдний артрит та наслідки інфекційних процесів в суглобі.
Важливою причиною коксартрозу є механічні фактори, що викликають
перевантаження суглоба, а також біохімічні зміни в самому хрящі. Симптоми коксартрозу Проявляється болем у паховій області, у хворого з'являється пріхрамиваніем, нога худне, атрофуються м'язи стегна. При початкових ступенях біль виражена незначно, але з часом наростає, може віддавати в коліно, область литкового м'яза. Діагноз коксартрозу Діагноз встановлюють за допомогою рентгенівських знімків тазостегнового суглоба.
При цьому можливо виявити вроджені аномалії розвитку тазостегнового
суглоба за допомогою спеціальних вимірів кутів розташування стегнової
кістки і її шийки. Встановлюють ступінь коксартрозу, стан головки стегнової кістки і передбачувані можливості лікування. Лікування коксартрозу
Лікування в коксартрозу носить симптоматичний характер, спрямоване на
зменшення больового синдрому та статодинамічної порушень опорно-рухового
апарату.
При цьому необхідно враховувати стадію захворювання, вік хворого, його
загальний стан та особливості клінічних проявів коксартрозу.
|