Діагностика остеохондрозу починається зі збору анамнезу (скарги хворого, історія його життя та історія поточного захворювання). Лікар звертає увагу на вік хворого і на еволюцію симптомів з моменту їхньої появи і до моменту звернення до лікаря. Крім цього, призначаються додаткові методи дослідження, які допоможуть встановити точний діагноз.
Найбільш доступним і досить інформативним методом діагностики
остеохондрозу є рентгенологічні дослідження: оглядова рентгенографія
хребта, Мієлографія, комп'ютерна томографія та магнітно-ядерний
резонанс.
Неврологічна ж консультація допоможе уточнити локалізацію і ступінь
рухових і чутливих порушень, що є обов'язковим для комплексної оцінки
стану хворого.