Діагностика краснухи
Особлива
діагностика даного захворювання потрібна лише у випадках необхідності
розмежування краснухи з кір, скарлатина, хворобами, викликаними
ентеровірусами і алергічної екзантеми, а також при стертою її формі. Для
цього використовують серологічні методи: реакцію гальмування
гемаглютинації, РСК, радіоімунним аналіз та ІФА у парних сироватках з
проміжком більше десяти діб. Також рекомендується виявляти вміст противірусних імуноглобулінів.
Аналіз крові при краснусі показує підвищений показник ШОЕ, а також зниження числа лейкоцитів і лімфоцитів. Склад крові ж значно варіюється в залежності від віку пацієнта і тяжкості хвороби.
Однак, оскільки внутрішньоутробне зараження несе велику небезпеку плоду, вагітним приділяється особлива увага. Їм
призначають перераховані аналізи, а також аналіз на реакцію
бласттрансформації лімфоцитів, щоб виявити факт зараження матері та
плоду.
Перший
раз дослідження вагітної жінки, що побувала в контакті з хворим на
краснуху, необхідно провести якомога раніше, але не пізніше дванадцяти
діб після контакту. Визначення
антитіл до вірусу краснухи (головним чином, IgG) свідчить про те, що
пацієнтка раніше вже перенесла хворобу, і вагітність може бути
збережена. Але
якщо в першій пробі антитіл не виявляється, а в повторній вони
з'являються, це, на жаль, говорить про зараження і великому ризику для
майбутньої дитини.
|
