Діагностика кашлю грунтується на огляді і опитуванні хворого. Кашель
класифікується за характером (сухий чи вологий); по інтенсивності
(покашлювання, легкий і сильний); за тривалістю (епізодичний
короткочасний або нападоподібний і постійний); по тривалості (гострий -
до 3 тижнів, підгострий - від 3 до 8 тижнів і хронічний - більше 8 тижнів).
Крім того, враховують час виникнення кашлю. Ранковий
кашель спостерігається при хронічному бронхіті, рефлюксной хвороби,
нічний - при бронхіальній астмі, серцевої недостатності, синуситі,
кашлюку. Також звертають увагу на болючість кашлю (наприклад, при трахеїті).
При вологому кашлі показовий колір і характер мокротиння. Наприклад,
тягуча, склоподібна мокротиння характерна для бронхіальної астми;
іржавого кольору - для серцевої недостатності; гнійна (жовто-зелена) -
для бактеріальних інфекцій дихальних шляхів.
Гострий
кашель найчастіше викликається гострими вірусними інфекціями верхніх і
нижніх дихальних шляхів, проте може спостерігатися при пневмонії, в
дебюті і при загостреннях бронхіальної астми, хронічної обструктивної
хвороби легенів. Розпізнавання причини підгострого та хронічного кашлю, як правило, важко. Частіше за все, він викликається такими захворюваннями, як хронічний риносинусит, бронхіальна астма і рефлюкс. Крім
того, причинами затяжного кашлю можуть бути перенесені респіраторні
інфекції, хронічний бронхіт (у курців) і хронічна обструктивна хвороба
легень.
|
