Причини

Перегородка в порожнині матки є вродженим пороком розвитку органу.

Симптоми

Внутрішньоматкова перегородка буває повна і неповна. Це тканина матки з поганим кровопостачанням. У пацієнток з внутріматочноі перегородкою про ¬ виходять передчасні пологи , порушення скорочувальної спосіб ¬ ності матки в пологах, наголошується неправильне положення плоду.

Діагностика

Перегородка в матці діагностується або при обстеженні пацієнтки з невиношуванням вагітності (метросальпінгографія), або при вискоблюванні слизової оболонки матки, при якому може виникнути підозра на аномалію розвитку. У клінічній практиці для діагностики внутріматочноі перегородки використовують різні методи дослідження.

Гістеросальпінгографія дозволяє визначати лише внутрішні контури порожнини матки, зовнішні контури не видні, можлива помилка у визначенні виду вади. При гістеросальпінгографії складно розрізнити перегородку в матці і дворогу матку. Діагностична точність гістеросальпінгографії в діагностиці виду вади розвитку матки становить 50%.

УЗД. Перегородка в матці виявляється не завжди і визначається на ехограмі як тонкостінна структура, що йде в переднезаднем напрямку. Створюється враження, що матка складається з двох частин. Більшість дослідників вважають, що поданим УЗД відрізнити дворогу матку від повної чи неповної перегородки в матці практично неможливо. Найбільшою інфор ¬ мативно володіє Гідросонографія, коли на тлі роз ¬ ренной порожнини матки легко ідентифікується перегородка, можна визначити її товщину і протяжність.

Ультразвукові апарати з тривимірним зображенням дозволяють з максимальною точністю (91-95%) діагностувати внутрішньоматкову перегородку.

При виконанні УЗД матки у пацієнток з підозрою на внутрішньоматкову перегородку не ¬ хідно обстеження нирок для виключення аномалій розвитку. Ендоскопічні методи дослідження. Найбільш повну інформацію про характер пороку розвитку матки можна отримати при поєднанні гістероскопії та лапароскопії.

Лікування

В даний час методом вибору при внутрішньоматкової перегородці є її розсічення під візуальним контролем трансцервікальним шляхом через гістероскоп. В залежності від товщі ¬ ни перегородку можна розсікати за допомогою ендоскопічних ножиць (при тонкій перегородці) або гістерорезектоскопія (при товстою, широкою, васкуляризированной перегородці). Можливе застосування лазера.

При повній перегородці матки, що переходить в цервікальний канал, рекомендують зберігати цервікальний частина перегородки для запобігання вторинної істміко-цервікальної недостатності.

Після розтину широкої внутрішньоматкової перегородки з метою зменшення ймовірності формування синехій в місці розсічення перегородки і швидкої епітелізації більшість авторів призначають естрогени (естрофем 2 мг щодня в першу фазу) на 2-3 міс.