Скарлатина
- гостре інфекційне захворювання, що характеризується загальною
інтоксикацією, лихоманкою, запаленням піднебінних мигдалин і точкового
висипом по всьому тілу. Причина. Захворювання викликають бактерії - стрептококи, що виробляють ерітрогенний токсин. Джерелами інфекції є хворі скарлатиною, але можуть бути і хворі на ангіну. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Процес розвитку хвороби. Воротами інфекції й основним вогнищем розмноження збудника служать мигдалини. Вироблюваний стрептококами ерітрогенний токсин викликає гостре запалення верхніх шарів шкіри.
Як і при ангіні, недостатньо ефективне лікування скарлатини може бути
причиною так званих метатонзіллярних захворювань - ревматизму,
міокардиту, гломерулонефриту. Після перенесеної скарлатини розвивається довічна несприйнятливість до захворювання. Скарлатиною хворіють переважно діти. Симптоми і ознаки скарлатини Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів. Захворювання починається гостро. Швидко з ознобом підвищується температура тіла до 38-39 градусів. Спостерігаються слабість, головний біль, болі в горлі при ковтанні.
До кінця першого дня хвороби на шиї та верхньої частини тулуба
з'являється рясна крапкова висипка у вигляді виступаючих над рівнем
шкіри зливаються червоних цяток розміром 1-2 мм, яка швидко поширюється
по всьому тілу, нагадуючи почервонілу гусячу шкіру. Висип найбільш інтенсивна в області шкірних складок ліктьових згинів і пахвових западин. Часто вона супроводжується свербінням. Характерно обличчя хворого. Рожева висипка розташовується на шкірі чола і скронь, на щоках яскравий рум'янець, а ніс, верхня губа й підборіддя бліді. На блідому тлі носогубного трикутника в очі кидається вишнева забарвлення губ.
Для скарлатини характерне збільшення і болючість ущільнених
углочелюстних лімфатичних вузлів (визначаються при промацуванні на рівні
кутів нижньої щелепи зліва і справа): вони збільшені в розмірах,
еластичні, не спаяні між собою і шкірою. Піднебінні дужки, язичок, мигдалини й м'яке небо яскраво-червоного кольору. На мигдалинах можуть бути гнойнички або ділянки скупчення гною. Температура тіла залишається підвищеною і висип тримається 2-4 дні, потім поступово зникають. З 5-6 дня хвороби на місці колишньої висипки виникає лущення шкіри, яке триває 2-3 тижні. Ускладнення. Запалення середнього вуха, придаткових пазух носа, ревматизм, гломерулонефрит. Лікування проводиться переважно будинку точно так само, як хворих на ангіну. Госпіталізації підлягають хворі з важкою і среднетяжелой формою хвороби, а також хворі, в родині яких є діти від 3 міс. до 7 років і школярі перших двох класів, не хворіли на скарлатину. Попередження хвороби. Хворий скарлатиною повинен бути ізольований в окремій кімнаті, йому слід виділити окрему столовий посуд, рушник. Ізоляція хворого припиняється після одужання, але не раніше 10 днів від початку хвороби.
Відвідування дітьми, перехворіли скарлатиною, дошкільних установ і
перших двох класів шкіл допускається після додаткової ізоляції вдома
протягом 12 днів після одужання.
Діти, які відвідують дошкільні установи і перші два класи школи, не
хворіли на скарлатину і знаходилися в контакті з хворим, не допускаються
в колектив протягом 7 днів з моменту ізоляції хворого, а в разі
спілкування з хворим на протязі всього періоду хвороби - протягом 17
днів від початку контакту.
|