Олігофренія - природжене або рано набуте недоумство, що виражається в недорозвиненні інтелекту і психіки в цілому. Олігофренія - не прогредієнтності процес, а наслідок перенесеної хвороби. Ступінь
розумової недостатності оцінюється кількісно за допомогою
інтелектуального коефіцієнта за стандартними психологічним тестам. Олігофренія нерідко супроводжуються вадами фізичного розвитку.
Причини олігофренії
спадкові
чинники, в тому числі патологія генеративних клітин батьків (до цієї
групи олігофренії відносяться хвороба Дауна, істинна мікроцефалія,
ензімопатіческіе форми);
внутрішньоутробне
ураження зародка та плоду (гормональні порушення, краснуха та інші
вірусні інфекції, природжений сифіліс, токсоплазмоз);
шкідливі
чинники перинатального періоду і перших 3 років життя (асфіксія плода
та новонародженого, родова травма, імунологічна несумісність крові
матері та плоду - конфлікт по резус-фактору, травми голови в ранньому
дитинстві, дитячі інфекції, вроджена гідроцефалія).
Ступені тяжкості олігофренії олігофренії
Ідіотія - найбільш глибокий ступінь олігофренії, характеризується майже повною відсутністю мови і мислення. Ідіотам недоступна осмислена діяльність. Емоційне життя вичерпується примітивними реакціями задоволення і невдоволення. У одних переважають злобно-гнівливі спалаху, в інших-млявість і байдужість до всього навколишнього. Ідіоти вимовляють лише окремі звуки і слова, часто не розуміють мови оточуючих, не відрізняють родичів від сторонніх. Вони
не володіють елементарними навичками самообслуговування, не можуть
самостійно їсти, іноді навіть не пережовують їжу, неохайні, потребують
постійного догляду та нагляді.
Імбецильність - середня по тяжкості ступінь олігофренії. Імбецили розуміють мову оточуючих, самі можуть вимовляти короткі фрази. Деякі
імбецили здатні виробляти елементарні рахункові операції, засвоювати
найпростіші трудові навички та навички самообслуговування. Емоції имбецилов більш диференційовані, вони прив'язані до рідних, адекватно реагують на похвалу або осуд. Мислення
имбецилов примітивно, вони позбавлені ініціативи, інертні,
сугестивності, легко втрачаються при зміні обстановки, потребують
постійного нагляду і відходу.
Дебільність - найлегша ступінь слабоумства. Дебіли зазвичай закінчують допоміжну школу, здатні вести самостійне життя. У них переважає конкретно-описовий тип мислення, в той час як здатність до абстрагування майже відсутня. Деяким
дебилам при затримці загального психічного розвитку і малої
продуктивності мислення властива часткова обдарованість (відмінна
механічна або зорова пам'ять, здатність виробляти в розумі складні
арифметичні операції та ін.) Серед дебілів розрізняють еретичних (збудливих), млявих апатичних, злобно-впертих, мстивих і торпідний (загальмованих).
Основні симптоми олігофренії
При всьому різноманітті клінічних форм олігофренії є спільні для всіх хворих ознаки психічного недорозвинення. По-перше, недоумство охоплює не тільки недорозвинення пізнавального процесу, а й особистість в цілому, тобто страждає сприйняття, пам'ять, увагу, мова, моторика, емоції, воля, мислення та інтелект. По-друге,
провідна роль в структурі психічного дефекту належить недостатності
абстрактного мислення, нездатності до узагальнення. Мислення конкретне, образне, ситуаційне. Мова відрізняється бідністю запасу слів, елементарним побудовою фрази, неграмотністю. Увага
і пам'ять в цілому ослаблені, хоча буває добре розвинена механічна
пам'ять з виборчим запам'ятовуванням, наприклад, номерів телефонів,
прізвищ, цифр. У хворих знижений рівень спонукань, ініціативи. Незрілість
особистості проявляється в підвищеній сугестивності без логічного
осмислення ситуації, нездатності прийняти адекватне рішення в звичайних
життєвих ситуаціях, недостатньою критичності до свого стану. Розвиток фізичне також протікає з затримкою. Ступінь затримки і тяжкість вад розвитку залежать від ступеня слабоумства.
Лікування олігофренії
Специфічна
терапія проводиться при деяких видах олігофренії зі встановленою
етіологією (природжений сифіліс, токсоплазмоз тощо); при олігофренія,
пов'язаних з порушеннями метаболізму (фенілкетонурія та ін), призначають
дієтотерапію; при ендокринопатія (кретинізм, мікседема) - гормональне
лікування. Для
стимуляції психічної діяльності використовують пірацетам, аміналоном
(гаммалон), а також інші псіхоактівірующіе засоби і вітаміни групи В.
Лікарські засоби призначають також для корекції афективної лабільності і
придушення збочених потягів (неулептіл, феназепам, сонапакс). Велике
значення для компенсації олигофренического дефекту мають
лікувально-виховні заходи, трудове навчання і професійне пристосування.
В
реабілітації та соціальної адаптації олігофренів разом з органами
охорони здоров'я відіграють роль допоміжні школи, школи-інтернати,
спеціалізовані ПТУ, майстерні для розумово відсталих і ін
Профілактика олігофренії
Профілактика
деяких спадкових форм олігофренії починається під час вагітності:
обстеження вагітних для виявлення сифілісу, токсоплазмозу,
резусотріцательного фактора в крові; попередження захворювання вагітних
краснухою та іншими вірусними інфекціями; кваліфікована допомога під час
пологів, а також запобігання травм і важких інфекцій у новонароджених
та маленьких дітей .
|
