Існує кілька способів лікування пульпіту в залежності від тяжкості захворювання. При консервативному (біологічному) методі лікування пульпа залишається життєздатною. Цей метод застосовується у молодих пацієнтів, а також при травматичному пульпіті. Пошкоджений зуб обробляють антибіотиками та іншими препаратами. У зуб вставляють тампон з ліками на 1-2 дня. Після
цього поміщають пасту на основі гідроокису кальцію, яка стимулює
вироблення дентину, і ставлять тимчасову пломбу на 5-7 днів. У третій візит до лікаря проводиться остаточне пломбування зуба. Консервативна терапія дозволяє зберегти нерв, необхідний для нормальної життєдіяльності та харчування зуба. Але
в більшості випадків проводиться хірургічне лікування захворювання
(депульпірування), при якому пульпа віддаляється під місцевим
знеболенням. Пацієнти називають дану процедуру «видаленням нерва». Після цього канал зуба заповнюють пломбувальних матеріалів. Використовують два методи депульпірованія. У першому випадку віддаляється тільки верхня частина пульпи, при цьому вона залишається життєздатною (вітальна ампутація). При другому методі проводиться девіталізація: на пульпу накладають на кілька днів токсичну пасту. В результаті пульпа некротизується (умертвляється). Після лікування обов'язково робиться рентгенівський знімок, щоб переконатися, що всі канали повністю запломбовані. Зуб без нерва з часом темніє і стає крихким, оскільки залишається без харчування. Лікарі рекомендують поставити коронку на даний зуб.
