Для лікування хламідіозу застосовуються антибіотики, які знищує збудника захворювання. Схема лікування підбирається в кожному випадку індивідуально. Не можна використовувати препарати і дозування, виписані для іншої людини. Неправильне
використання антибіотиків може сприяти розвитку стійкості хламідії до
лікарських засобів, що значно ускладнить подальшу боротьбу зі збудником
захворювання. Оскільки
хламидия є внутрішньоклітинним паразитом, для її знищення
використовують антибіотики, які здатні проникати всередину клітини. Препарати для лікування хламідіозу представлені трьома групами: тетрацикліни, макроліди і фторхінолони. З тетрациклінів застосовують доксициклін і тетрациклін. В
основному вибирають доксициклін, оскільки його лікувальна доза значно
нижче, ніж у тетрацикліну - 100 мг двічі на день протягом 7 днів. З макролідів найчастіше використовується азитроміцин (сумамед), який можуть приймати, в тому числі, і вагітні жінки. Особливість
використання азитроміцину грунтується на тому, що він зберігається в
тканинах організму протягом декількох днів після прийому. При недавньому хламідіозі призначають одноразовий прийом 1 г азитроміцину. В інших випадках в перший день також беруть 1 г препарату. Але
при цьому лікування триває і в наступні дні - по 250-500 мг один раз на
добу, поки загальна доза не досягне 3 р. Існує також так звана
«пульс-терапія», при якій азитроміцин використовується по 1 г один раз
на добу на 1, 7 і 14 день. Така схема перекриває 6-8 циклів розвитку збудника і є більш ефективною. Еритроміцин
має вдвічі більшою активністю, ніж азитроміцин, але важко переноситься
пацієнтами через порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Безпечним антибіотиком вважається спіроміцін (ровамицин). Рокситроміцин
(рулід) і кларитроміцин (коаліціада) активні як щодо хламідій, так і
щодо уреаплазм, тому їх застосовують при змішаних інфекціях. Також з макролідів використовуються джозаміцин (Вільпрафену) і мідекаміцін (макропен). Фторхінолони за своєю ефективністю поступаються макролідів і тетрациклінів. З цієї групи найчастіше використовують офлоксацин (таривид) і ципрофлоксацин (ципробай). Крім антибіотиків при лікуванні хламідіозу використовують імуномодулятори. Також призначаються протигрибкові препарати (флюконазол) для запобігання розвитку грибкової інфекції на тлі антибіотикотерапії. Обов'язково підлягають діагностуванню і, при необхідності, лікування статеві партнери пацієнта. Під
час терапії і до остаточного підтвердження знищення хламідій необхідно
використовувати презервативи, щоб уникнути повторного зараження.
