Головним у
лікуванні артриту ревматоїдного є зменшення болю і скутості, досягнення
контролю над запаленням, збереження здатності пацієнта виконувати
повсякденні функції і роботу, а також попередження руйнування суглобів. У початковій стадії - нестероїдні протизапальні засоби (індометаціп, ортофен, вольтарен, напроксен, ібупрофен тощо). У найбільш запалені суглоби вводять кортикостероїдні гормони (гідрокортизон, метипред, кенолог). У важких випадках проводиться базисна терапія: крізанол, Д-пеніциламін (купренил, метілкаптазе), делагил, сульфасалазин.
Застосовується лікувальна фізкультура, спрямована на підтримку
максимальної рухливості суглобів і збереження м'язової маси,
фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, фонофорез, магнітотерапія),
санаторно-курортне лікування. При стійкому артриті - хірургічний метод: сіновектомія, реконструктивні операції.
|