В даний час дракункулез найбільш широко поширений на африканському континенті, де ураженість їм в окремих осередках західної Африки досягає 50 і навіть 83%. Гельмінтоз зустрічається в Мавританії, Сенегалі та Гамбії, далі по узбережжю Гвінейської затоки - до Габону.

Висока ураженість дракункулеза відзначається і в країнах центральної Африки, в той час як у східній частині континенту (Сомалі, Уганда, Кенія та ін) гельмінтоз реєструється не настільки широко.

Немає достовірних даних про наявність дракункулеза в країнах, розташованих по узбережжю Середземного моря і в країнах Африки на південь від екватора, де випадки захворювання зустрічаються, ймовірно, лише як завізні.

Симптоми

Симптоми дракункулеза з'являються приблизно через дванадцять місяців з моменту інвазії. З'являється набряк в місці знаходження гельмінта. Через 30-50 днів на шкірі роздувається бульбашка. Після зараження: виникає дуже болючий набряк в місці локалізації гельмінта. Через 1-2 міс на шкірі в області головного кінця паразита утворюється міхур, який іноді буває першим симптомом гельмінтозу. Характерні алергічні симптоми: кропив'янка, нудота, пронос, блювота. Надалі міхур розкривається і з нього з'являється частина гельмінта.

Діагностика

Діагноз ставлять на підставі клінічної картини, даних епідеміологічного анамнезу (перебування в місцях розповсюдження дракункулеза), результатів імунологічних реакцій і виявлення еозинофілії крові.

Лікування

Необхідно обережне витяг паразита з тканин хірургічним шляхом, антиалергічні та протизапальні засоби.