Дистрофія у дітей - хронічне розлад харчування, що супроводжується порушенням засвоєння організмом поживних речовин, що надходять з їжею, порушенням обміну речовин організму, його росту і розвитку.

Причини дистрофії

Причинами розвитку дистрофії є ​​тривале голодування, перегодовування, якісні порушення складу їжі, переважання в ній продуктів, що містять велику кількість вуглеводів; різні інфекційні хвороби (напр., дизентерія, запалення легенів); похибки в догляді за дитиною. Дистрофія виникає також внаслідок недостатнього засвоєння їжі в шлунково-кишковому тракті. Вона може розвинутися при вадах розвитку шлунково-кишкового тракту (напр., при звуженні місця переходу стравоходу в шлунок).

Симптоми дистрофії

Основні клінічні симптоми дистрофії: зміна ваги та зросту, зниження опірності організму різним інфекціям, розлад діяльності шлунково-кишкового тракту.

Дистрофія, що характеризується зниженням ваги тіла дитини, називається гіпотрофією; при цьому ступінь зниження ваги може бути різною, аж до різкого відставання. Крім цього виду дистрофії, виділяють дистрофію з нормальним або підвищеним вагою. Цей вид дистрофії зустрічається рідко і обумовлений, як правило, одноманітним вигодовуванням: переважно борошняними або молочними продуктами. Діти мляві, малорухливі, у них відзначається схильність до різних інфекцій (гнійники на шкірі, гострі респіраторні захворювання і т. д.). Діти хоч і виглядають повними, але тканини їх не пружні на дотик, а рихлі, тестоватие, шкіра бліда. При одноманітному молочному харчуванні та несвоєчасному введенні прикорму часто виникають запори. Кал жовтого кольору, з сіруватим відтінком, сухий, смердючий. При одноманітному борошняному вигодовуванні кал бурого кольору, рідкуватий, клейкий, з кислим запахом.

Лікування дистрофії

Лікування дистрофії проводиться лікарем з урахуванням причин, що викликали її. Наприклад, у випадках дистрофії, пов'язаної з кількісним недокорм, призначення необхідного обсягу їжі шляхом введення догодовування може бути достатнім для лікування. Дистрофія, що розвинулася внаслідок вад розвитку шлунково-кишкового тракту, вимагає оперативного лікування.

Профілактика дистрофії

Профілактику дистрофії слід починати ще до народження дитини. Майбутня мати повинна дотримуватися режиму дня, різноманітно харчуватися. Після народження дитини необхідно порадитися з лікарем, як вигодовувати його, коли починати вводити прикорм, в якій кількості і складі, як організувати правильний догляд за дитиною і попередити гострі та хронічні захворювання. Цінним засобом профілактики дистрофії є ​​правильне фізичне виховання.

М'язова дистрофія, група хронічних спадкових захворювань скелетних (довільних) м'язів людини. М'язові дистрофії проявляються прогресуючою слабкістю і дегенерацією м'язів.

Існує цілий ряд форм м'язової дистрофії. Вони розрізняються за такими характеристиками, як вік, в якому починається захворювання, локалізація уражених м'язів, вираженість м'язової слабкості, швидкість прогресування дистрофії і тип її успадкування. Найчастіше зустрічаються дві форми: м'язова дистрофія Дюшенна і міотонічна м'язова дистрофія.

Лікування м'язової дистрофії

Не існує способів запобігти або уповільнити прогресування м'язової слабкості при м'язовій дистрофії. Терапія спрямована головним чином на боротьбу з ускладненнями, такими, як деформація хребта, що розвивається внаслідок слабкості м'язів спини, або схильність до пневмоній, обумовлена ​​слабкістю дихальних м'язів. В цьому напрямку досягнуто певних успіхів, і якість життя хворих з м'язовою дистрофією покращився. Зараз багато хворих, незважаючи на свою недугу, можуть вести повнокровну та продуктивне життя.