Лікар також звертає увагу на конституцію і вагу хворого, який може бути знижений через часто повторюваної блювоти або навмисного утримання пацієнта від прийняття їжі (для уникнення виникнення болів або печії). При пальпації живота виявляється болючість в епігастральній ділянці. Хронічна виразка може бути виявлена ​​у вигляді хворобливого ущільнення.

Подальшим етапом діагностики є параклінічні методи обстеження.

Найбільш простим методом діагностики виразки шлунка та її ускладнень є рентгенологічне дослідження із застосуванням контрасту. При наявності виразкового руйнування на стінках органу виявляються «ніші» заповнені контрастною масою. Розміри і розташування ніш дозволяють судити про характеристики виразки.

Рентгенологічне дослідження дозволяє визначити і деякі ускладнення виразки шлунка. Так, наприклад, при перфорації виявляється повітря в очеревинної порожнини; при стенозі спостерігається уповільнення випорожнення шлунка або його деформація, а при пенетрації спостерігається накопичення контрастної маси в каналі сполучення між шлунком і органом, в якого здійснилася пенатрація.

При підозрі на перфорацію проводять екстрену радіографія без контрасту. При наявності симптомів внутрішньої кровотечі здійснюють фіброгастродуоденоскопію.

Однак, найбільш точним же методом діагностики виразки в шлунку є ендоскопічне дослідження (фіброезофагогастродуоденоскопія). Даний метод не тільки дозволяє «побачити» виразку, але і, отримавши шматочок слизової з вихідного відділу шлунка (улюбленого місця колонізації H. pylori), діагностувати або виключити інфікування цим мікроорганізмом. Крім того, під час проведення ендоскопічного дослідження можна провести місцеве лікування виразки, у тому числі зупинку кровотечі.