Діагностика парапроктиту Діагноз парапроктиту заснована, перш за все, на оцінці клінічної картини і даних пальцевого дослідження прямої кишки. При
пальцевому дослідженні лікар вводить вказівний палець правої руки, на
яку надіта гумова рукавичка, в задній прохід і обмацує стінки прямої
кишки. Ректальне
пальцеве дослідження проводять в різних положеннях пацієнта: лежачи на
боці із зігнутими в тазостегнових і колінних суглобах ногами, в
колінно-ліктьовому положенні, у положенні на спині (на гінекологічному
кріслі) із зігнутими в колінних суглобах і приведеними до живота ногами. Лише
в окремих випадках, особливо при запущених і ускладнених формах
захворювання, доводиться вдаватися до інструментальних методів
дослідження (ректороманоскопія і ультрасонографія). Ректороманоскопія (ректоскопія) - метод ендоскопічного обстеження прямої кишки і дистального відділу сигмовидної кишки. Ультрасонографія - це ультразвукове дослідження датчиком, введеним у пряму кишку. Щоб
уточнити форму свищевого ходу використовується дослідження зондом,
фарбування норицевого ходу барвником (діамантовий зелений).
