Діагностика ожиріння Для
діагностики ожиріння необхідно враховувати вік, в якому з'явилися перші
ознаки захворювання, недавні зміни маси тіла, сімейний і професійний
анамнез, харчові звички, фізичні навантаження, шкідливі звички, недавні
спроби зниження маси тіла, психосоціальні фактори, а також застосування
різних лікарських препаратів (проносних , діуретиків, гормонів, харчових добавок) Дослідження ж для постановки діагнозу проводять такі: визначення індексу маси тіла з метою оцінки та класифікування ожиріння за ступенем тяжкості визначення відношення кола талії до об'єму стегон з метою визначення характеру розподілу жирової тканини в організмі оцінку харчових звичок визначення артеріального тиску оцінку глікемічного профілю і проведення тесту на толерантність до глюкози для виявлення судинної дистонії типу 2 визначення
рівня холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої і низької
щільності в сироватці крові для виявлення порушень ліпідного обміну проведення ЗКГ і ехокардіографії з метою виявлення патології серця та системи кровообігу визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові з метою виявлення гіперурикемії Крім
того, для диференціальної діагностики гіпоталамічного ожиріння і
гіперкортицизму проводять малий дексаметазоновий тест, рентгенологічне
дослідження черепа і хребта. А
при порушеннях менструального циклу - гінекологічне дослідження,
ультразвукове дослідження органів малого таза, вимірювання ректальної
температури та інші необхідні тести функціональної діагностики.