Основний
метод діагностики коклюшу полягає у виділенні збудника захворювання -
кашлюкової палички - за допомогою бактеріального посіву. Для цього у дитини беруть мазок з горла або пропонують покашляти на чашку з живильним середовищем. Але при цьому варто відзначити, що даний метод не завжди достовірний. Коклюшна паличка - це досить «вередлива» бактерія, яку складно виростити в лабораторних умовах. Крім того, бактеріологічний посів має сенс проводити лише в перші три тижні захворювання. Після цього вона в принципі не визначається.
Але справа в тому, що в початковій стадії (катаральний етап, який
триває від трьох днів до двох тижнів) припустити захворювання досить
складно, оскільки його симптоми нагадують ГРЗ або легкий бронхіт. Підозра про те, що у дитини коклюш, виникає тоді, коли кашель стає нападоподібний. На даному етапі лікар може поставити діагноз, грунтуючись тільки на характері кашлю. Він складається з декількох поштовхів, які завершуються вдихом зі специфічним свистячим звуком.
Під час нападу обличчя дитини може почервоніти або навіть посиніти, а
після нього - часто настає блювання або відходження слизу. Але коклюш часто протікає в стертою, легкою формою, що ускладнює його діагностику.
В даному випадку на захворювання можуть вказувати такі ознаки: тривалий
кашель без нежитю та підвищення температури, хороше загальне
самопочуття між нападами, відсутність полегшення від застосування
відхаркувальних засобів.
|