Діагностика
гіпертиреозу (тиреотоксикозу) включає в себе аналіз крові на
тиреотропний гормон (ТТГ), трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4). При гіпертиреозі концентрація ТТГ - нижче норми, а Т3 і Т4 - вище. Збільшення щитовидної залози лікар може помітити на огляді пацієнта. Для уточнення діагнозу проводиться ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози. За допомогою даного методу вдається отримати відомості щодо розмірів, а також структури органу.
Крім того, призначається сцинтиграфія щитовидної залози. Це дослідження грунтується на здатності залози до накопичення йоду у великій кількості. Перед проведенням процедури пацієнт приймає радіоактивний йод або подібний до нього технецій.
Сцинтиграфія визначає «холодні» ділянки залози, які не накопичують йод,
а, значить, не виробляють гормони в підвищеній кількості, і «гарячі»
ділянки, які, навпаки, інтенсивно накопичують йод і продукують гормони. Метод дозволяє визначити, що є причиною гіпертиреозу - надмірна активність всієї залози або її окремих вузлів. При наявності вузла в залозі проводиться його тонкоголкова біопсія з наступним цитологічним дослідженням. Це дозволяє визначити доброякісність або злоякісність освіти.