HBsAg - це поверхневий антиген вірусу гепатиту B. При гострому перебігу хвороби HBsAg зникає з крові до кінця першого місяця від початку захворювання. Якщо він виявляється пізніше даного періоду, це вказує на хронічний перебіг хвороби. ДНК вірусу гепатиту В визначається за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

АлАТ (аланінамінотрансфераза) - це внутрішньоклітинний фермент, який міститься в печінці. Його кількість в сироватці крові здорових людей невелика. Але при пошкодженні печінки, фермент потрапляє у кров'яне русло. Активність АлАТ визначається при проведенні біохімічного аналізу крові.

Діагностика хронічного гепатиту C проходить у кілька етапів. Перш за все, проводиться тест ІФА на загальні антитіла до гепатиту C (anti-HCV total). Якщо антитіла не виявлені, це означає, що людина ніколи не хворів на гепатит С. У той же час, якщо результат тесту - позитивний, це ще не є точним підтвердженням діагнозу.

Антитіла до гепатиту C можуть бути виявлені як у тих, хто хворий в даний час, так і у тих, хто переніс хворобу в минулому і успішно одужав. В даному випадку необхідно визначення наявності вірусу методом полімеразної ланцюгової реакцією (ПЛР).

Якщо діагноз гепатиту C підтвердився, то лікар призначає додаткові дослідження. Це визначення вірусного навантаження за допомогою кількісної ПЛР. Також для правильного підбору лікування необхідно встановити генотип вірусу - провести генотипування. Як і у випадку гепатиту B, для діагностики додатково використовують біохімічний аналіз крові, УЗД і пункційну біопсію печінки.