Основою ж діагностики ревматоїдного артриту є клінічні прояви захворювання і лабораторні дані.

1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ - помірна анемія, лейкоцитоз, вираженість якого відповідає активності процесу, підвищена ШОЕ, особливо при II - III ступеня активності. При синдромі Фелти стійка нейтропенія.

2. АНАЛІЗ СЕЧІ - виражені зміни виникають при важких проявах захворювання. Ураження нирок перебігає у вигляді гломерулонефриту або амілоїдозу нирок. Останній є ускладненням, що розвиваються через декілька років. Порушення функції нирок можуть призвести до розвитку хронічної ниркової недостатності.

3. БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ - виявляються, приблизно, ті ж зміни, що й при інших колагенозах - підвищується рівень фібриногену, гаптоглобіну, сіалових кислот, середньомолекулярних пептидів та інших показників, що характеризують ступінь активності запального процесу. Поступово зростає вміст у-глобулінів і СРВ. Відзначається посилення перекисного окиснення ліпідів, зниження антиоксидантної активності та вмісту глюкозаміногліканів.

4. ІМУНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ - в 80% випадків виявляється ревматоїдний фактор, реакція стає позитивною, приблизно, через 6-8 тижні від початку захворювання (з титру 1:32).

У ряді випадків підвищується рівень кріоглобулінів. У 30 - 50% хворих виявляються в крові циркулюючі імунні комплекси.

При ревматоїдному артриті у частини хворих визначаються антинуклеарні антитіла (приблизно, в 40% випадків). Вівчакові клітини зустрічаються тільки у 8 - 27% хворих. Імунологічним маркером є HLA - DR _4, який корелює з гіперпродукцією РФ і про-грессированию змін у суглобах.

Антікератіновие антитіла характерні для ревматоїдного артриту.

5. Дослідження синовіальної рідини - каламутна, містить багато лейкоцитів з переважанням ней-трофілов (більше 75%). Біопсія синовіальної оболонки - ознаки неспецифічного запалення.