Діагностика аднекситу починається з огляду гінеколога. Також проводиться УЗД, при якому візуалізуються розширені маткові труби і вільна рідина в малому тазу (запальний ексудат). Крім того, беруть мазки з піхви і каналу шийки матки, які дозволяють визначити збудника захворювання.
В деяких випадках матеріал для мікробіологічного дослідження отримують
за допомогою пункції придатків матки через задній звід піхви під
контролем УЗД.
Також призначають загальний аналіз крові, змінені параметри якого
вказують на запальний процес в організмі (наприклад, лейкоцитоз,
підвищення ШОЕ). Якщо інфекція вражає також уретру та сечовий міхур, проводять загальний аналіз сечі.
Найбільш точним методом діагностики як гострого, так і хронічного аднекситу є лапароскопія.
За допомогою ендоскопа, введеного через невеликі розрізи в животі,
хірург оглядає органи малого таза, визначаючи характер запального
процесу. Під час операції видаляють гній і вводять лікарські препарати.
Мікробіологічне дослідження вмісту маткових труб і черевної порожнини,
взятого під час лапароскопії, дозволяє найбільш точно визначити збудника
захворювання.
