Діагностика девіантних тенденцій здійснюється шляхом аналізу як кількісного, так і якісного критеріїв. Кількісним критерієм служить частота прояву девіаційної фантазій і потреб, а також девіантної поведінки у даного суб'єкта по відношенню до нормального гетеросексуальної орієнтації та активності (чи є вони поодинокими, спорадичними або ж виявляються частіше). Якісним критерієм є ступінь вираженості девіаційної орієнтації по відношенню до гетеросексуальної (яка з орієнтацій має домінуючий характер і якою мірою). Діагностика грунтується на аналізі сексуальної біографії обстежуваної особи, а також на застосуванні додаткових методів дослідження. Серед останніх найбільше значення мають психологічні методи, що дозволяють виявити приховані або приховувані девіантні тенденції.

Описується явище досить широко поширене в людській популяції. Більшість осіб, які мають сексуальні девіантні тенденції, заглушають їх в собі, а у багатьох з них тільки лише саме усвідомлення наявності таких потреб викликає страх.

Може скластися враження, що поява девіантних тенденцій є передвісником сексуальних девіацій або психічних захворювань. Проте численні клінічні спостереження за обратившимися до лікарів особами, стурбованими наявністю у них таких тенденцій, показують, що в переважній більшості випадків не потрібно навіть надання їм будь-якої лікувальної допомоги.