Алкогольний гепатит
- дифузний запальний процес в печінкової тканини, що є результатом
токсичного ураження печінки алкоголем і продуктами його розпаду. Це, як правило, хронічне захворювання, що розвивається через 5-7 років від початку регулярного вживання алкоголю. Причини
При прийомі всередину близько 90% алкоголю метаболізуються в печінці з
утворенням ацетальдегіду, речовини, що вражає клітини печінки -
гепатоцити.
Алкоголь і його метаболіти запускають каскад хімічних реакцій в
організмі, що призводять до гіпоксії гепатоцитів і, в кінцевому
підсумку, до некрозу клітин печінки. Тяжкість алкогольного гепатиту безпосередньо пов'язана з дозою, якістю алкоголю і тривалістю його прийому. Симптоми Алкогольний гепатит проявляється у двох формах: Персистуюча форма.
Відносно стабільна форма захворювання, зберігається здатність до
оборотності запального процесу за умови припинення алкоголізації. При продовженні вживання алкоголю може перейти в прогресуючу форму алкогольного гепатиту. Прогресуюча форма
(активний легкої, середньої, тяжкого ступеня) - мелкоочаговое
некротичне ураження печінки, результатом якого часто стає цироз печінки. Складає 15-20% від випадків захворювання алкогольним гепатитом. При своєчасному лікуванні алкоголізму можлива стабілізація запальних процесів зі збереженням залишкових явищ. Лікування Діагностика алкогольного ураження печінки і, зокрема, алкогольного гепатиту представляє певну складність. Не завжди вдається отримати досить повну інформацію про хворого. Тому лікар повинен знати, що входить в поняття «алкогольна залежність» і «зловживання алкоголем». Криті ¬ рія ¬ ми алкогольної залежності є: - вживання пацієнтом алкогольних напоїв у великих кількостях і постійне бажання їх вживання;
- трата більшої частини часу на придбання алкоголю і його вживання;
- вживання алкоголю у небезпечних для життя ситуаціях або коли це порушує зобов'язання пацієнта перед суспільством;
- вживання алкоголю, що супроводжується зменшенням або припиненням соціальної та професійної активності пацієнта;
- продовження прийому алкоголю, не дивлячись на збільшення психологічних і фізичних проблем пацієнта;
- збільшення кількості споживаного алкоголю для досягнення бажаного ефекту: появи ознак абстиненції;
- необхідність прийому алкоголю для зменшення симптомів абстиненції.
Алкогольна залежність діагностується на підставі трьох з перерахованих вище ознак. Зловживання алкоголем виявляється при наявності одного або двох ознак, перерахованих нижче: - вживання алкоголю, незважаючи на посилення соціальних, психологічних і професійних проблем пацієнта;
- повторне використання алкоголю в небезпечних для життя ситуаціях.
Лікування
Комплексне лікування алкогольного гепатиту включає: елімінацію
етіологічного фактора, високо ¬ енергетичну дієту з великим вмістом
білка, медикаментозне лікування, оперативне лікування. Лікування будь-якої форми алкогольного гепатиту передбачає припинення вживання алкоголю.
Проте слід враховувати, що реально повністю відмовляються від алкоголю
після повідомлення діагнозу не більше однієї третини пацієнтів; ще
приблизно стільки ж значно скорочують кількість уживаних спиртних
напоїв, у той час як близько 30% взагалі ігнорують рекомендації лікаря. Остання категорія переважно представлена хворими на алкоголізм, які вимагають спільної роботи гепатолог і нарколога.
Несприятливий прогноз у них визначається неможливістю переконати
хворого в необхідності абстиненції внаслідок алкогольної залежності, з
одного боку, і наявністю протипоказань до призначення рекомендованих
наркологом нейролептиків внаслідок печінкової недостатності, з іншого.
При відмові від алкоголю жовтяниця, асцит і енцефалопатія можуть
зникати, але якщо хворий буде як і раніше вживати алкоголь і погано
харчуватися, алкогольний гепатит може рецидивувати. Іноді ці рецидиви закінчуються смертю, але частіше симптоми зникають через кілька тижнів або місяців.
| 
